Євген ДИХНЕ: «Я хочу перетворити за два роки «Бориспіль» в східно-європейський хаб»

Найбільше в Україні летовище (обслуговує більше 52% всього пасажиропотоку) – «Бориспіль» — до кінця місяця має отримати нового керівник

Конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора за останній рік оголошувався тричі. Два попередні були «зірвані». Утім цього разу, як стверджують джерела «Дня», керівника таки призначать… «Угорі» знайшлась «політична воля».

Летовище, яке як державне підприємство знаходиться у відомстві уряду, а саме — міністерства інфраструктури, за часів уряду Азарова щонайменше двічі ставало об’єктом гучних публічних скандалів. Не зникли вони і після зміни керівництва при уряді Яценюка. Під публічним тиском міністр інфраструктури Андрій Пивоварський оголосив конкурс на заміщення посади гендиректора летовища. І так три рази підряд… Найбільш ймовірним переможцем цього конкурсу називають кандидатуру нинішнього виконуючого обов’язки генерального директора ДП МА «Бориспіль» Євгена Дихне.

Ми звернулись до пана Дихне за інтерв’ю, аби зрозуміти його «стиль» управління та мотиви такої заповзятої боротьби за «крісло штурмана» «Борисполя», бо в аргументах його опонентів  «він  працює на те, щоб продати летовище», у нас не сходився щонайменше один, але важливий момент: для чого зробив з багаторічно збиткового для держави активу прибутковий?

— Почнемо з актуального. Ви вже більше року є виконуючим обов’язки керівника аеропорту.  До вас на цій посаді «так довго» вже давно люди не затримувались. Зараз оголошено відкритий конкурсу на заміщення посади Генерального директора аеропорту «Бориспіль». Як оцінюєте свої шанси на «перемогу»? І як загалом оцінюєте цей конкурс?

— Країна змінилася. Люди більше не вірять словам, а вимагають конкретних дій, змін та результатів.

У період перетворень необхідна довіра суспільства на проведення реформ та нововведень.  Якщо конкурс відбуватиметься прозоро та об’єктивно, він стане не лише оцінкою результатів  проведеної роботи, але і нарешті легітимізує керівника на його посаді, дасть більше свободи та можливостей для впровадження подальших змін.

В разі призначення для керування підприємством зовсім сторонньої людини, яка не орієнтується у підприємстві, або когось з представників когорти «старих кадрів», які свого часу вже довели свою неефективність – розвиток аеропорту, безумовно, загальмується. Навіть якщо будуть декларуватися наміри надалі підтримувати розроблену нашою командою стратегію реформування.

Тому впевнений, що конкурсна комісія підтримає нашу стратегію розвитку, яка вже довела свою ефективність та візьме до уваги реальні результати – досягнення кардинального покращення показників аеропорту.

«Я НЕ БУВ ПОВ’ЯЗАНИМ ЗІ СТАРИМИ «КОМАНДАМИ»

— Чи було у вас було бачення розвитку аеропорту, коли вас призначали?

— Наприкінці 2014 року аеропорт «Бориспіль» знаходився у вкрай скрутному становищі. Наростання кризових явищ, збитковість, низька продуктивність праці, гігантське боргове навантаження, стабільне падіння пасажиропотоку – все це вимагало негайних дій та зміни в управлінні аеропорту.

Гігантоманія та концентрація колишніх керівників на максимальному «освоєнні коштів», конфлікти з авіакомпаніями, відсутність уваги до рівня сервісу в аеропорту — це причинами збитковості та падіння пасажиропотоку в аеропорту з 2012 року.

Ситуація погіршувалась щорічною ротацією в керівництві аеропортом. Адже людей призначали не за результатами їх діяльності, а за ознакою належності до тій чи іншої правлячої партії.

Було очевидно, що система вимагала реформ. Тому у 2014 році Міністерство інфраструктури розірвало порочне коло призначень на посаду директора підприємства так званих «старих кадрів», які впродовж багатьох років почергово керували аеропортом та довели його до скрутного становища.

Я не був пов’язаним зі старими командами, мав достатній досвід та бажання змінювати непрозору та неефективну систему. Мені було доручено вивести аеропорт з кризи. Я поставив собі за мету за два роки перетворити «Бориспіль» в східно-європейський хаб.

— І що з цього вдалось зробити за рік?

— На підставі проведеного аналізу та порівняння з європейськими аеропортами на початку 2015 року була розроблена нова — «хабова» стратегія розвитку аеропорту. Її необхідність була для мене цілком очевидною. Падіння купівельної спроможності нашого населення змушувало аеропорт залучати додаткових пасажирів з інших країн, так званих «транзитних» пасажирів. Через «Бориспіль» вони могли потрапляти до кінцевого пункту призначення. Впровадження цієї стратегії дало результати.

Вже перше півріччя аеропорт завершив з прибутком. За результатами дев’ять місяців ми отримали рекордні як для останніх років заробітки досягнув — 467 млн. грн. Це дозволило сплатити до Державного бюджету України більше 165 млн. грн. дивідендів та податку на прибуток. Загальна сума платежів, направлених підприємством до Державного та місцевого бюджетів у 2015 році досягла вже 377 млн. грн.

Крім того, кардинальне покращення показників діяльності дозволило аеропорту повернути державним банкам та Міністерству фінансів України понад мільярд гривень кредитних коштів.

Нова стратегія розвитку аеропорту дозволила збільшити кількість  пасажирів «Борисполя» на 7%. І це, зауважу, на тлі загального падіння ринку авіаперевезень на 5%.

За рахунок зростання продуктивності праці нам вдалося підвищити заробітні плати. Якщо рік тому, в жовтні 2014 року середня заробітна плата на підприємстві складала 5,4 тис грн., то у жовтні 2015 – вже 6,9 тис грн.

«КОНФЛІКТИ З АВІАКОМПАНІЯМИ СТВОРЮВАЛИСЬ ШТУЧНО»

— Аеропорт політику співпраці з авіакомпаніями, які вньому обслуговуються? Раніше ж виникало багато конфліктів, перш за все фінансових. Про це багато писали в пресі. Що змінилось тепер?

— Досягнуте зростання пасажиропотоку в аеропорту «Бориспіль» у 2015 році, покращення показників діяльності – це не подарунок долі, а результат системної роботи по реформуванню держпідприємства.

І передусім тому, що ми врегулювали конфліктні ситуації з авіакомпаніями.  У попередні роки особливої зацікавленості аеропорту у клієнтах, чомусь не було. Численні конфлікти створювались штучно. Так, «Аеросвіту» не дали збудувати приватний термінал, вочевидь щоб мати можливість самим «освоювати» державні гроші, як було прийнято в ті роки. Авіакомпанії МАУ — єдиному авіаперевізника, який був зацікавлений у побудові хаба — не давали можливості залучати транзитні пасажиропотоки. Авіаперевізників та інших клієнтів обкладали поборами за будь-яку послугу, з завищеною рентабельністю.  Від цієї логіки моя команда відмовилася.

Тому на початку 2015 року конфлікт з МАУ було врегульовано, що призвело до значного зростання пасажиропотоку. І, як наслідок, різко збільшилися надходження в аеропорт. Так, за 10 місяців нинішнього року МАУ заплатила аеропорту в шість разів більше грошей, ніж за такий же період минулого року.

Аналогічним чином були врегульовані конфлікти і суперечки з іншими авіакомпаніями, що дало можливість збільшити надходження. Відтік авіакомпаній з аеропорту був зупинений. Більш того, деякі з них попри кризу, навіть збільшили частоту рейсів з «Борисполя».

Іншим вкрай важливим напрямком стало підвищення якості послуг аеропорту. За кілька місяців у «Борисполі» завершили реконструкцію зони внутрішніх рейсів в терміналі D, яка тягнулась роками, і перевели обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів «під один дах».

— А як щодо «суміжних» для аеропорта послуг: таксі, кафе, торгові площі…? Ця тема теж неодноразово виникала в журналістських матеріалах під рубрикою «корупція»… Аеропорт «навчився» заробляти гроші для держави на цьому?

— Ми відкрили в аеропорту відкрили численні ресторани, нові дитячі ігрові зони та кімнати для пасажирів з дітьми, пункти зарядки мобільних пристроїв, впровадили нові сервіси — від он-лайн реєстрації до прискореного проходження формальностей, впорядкували роботу таксі та автобусів. Від цих послуг аеропорт, справді, вперше почав отримувати прибуток.

Оптимізація технологічних процесів дозволила скоротити тривалість проходження «формальностей», в середньому, на 18%.

Ми впровадили іноземний досвід, який чомусь ігнорували як «старі кадри» так і молоді псевдо реформатори, пов’язані з їх командами. Так, завдяки імплементації  елементів системи Mystery Shopper мі змогли контролювати дотримання співробітниками аеропорту стандартів обслуговування клієнтів, якість роботи постачальників.

Ці заходи були досить ефективними. У 2015 році «Бориспіль» був визнаний авторитетною міжнародною компанією Skytrax одним з кращих аеропортів Східної Європи.

Наша команда також зосередилися на оптимізації витрат аеропорту. Без цього перетворення були неможливі. Вже на початку року нове керівництво «Борисполя» провело переговори з постачальниками, що дозволило негайно знизити на 7-15% ціни навіть за контрактами, укладеними попередніми керівниками. На цьому прикладі стало зрозуміло, що закупівлі в аеропорту багато років здійснювалися з урахуванням горезвісної «специфіки держпідприємств».

«АВТОМОБІЛІ «ХЮНДАЙ», ЯКІ ЗАКУПОВУВАЛИСЯ ПІД ЄВРО-2012, ПЕРЕДАЛИ НАЦІОНАЛЬНІЙ ПОЛІЦІЇ»

— Що маєте на увазі?

— Моя команда змінила прийнятий на держпідприємстві підхід до проведення закупівель товарів і послуг: аеропорт відмовився від закупівель, спрямованих на «освоєння коштів», налагодив прозорість процесу, впровадивши систему електронних торгів та он-лайн-трансляцію закупівель.

Ми стали закуповувати тільки те, що дійсно необхідно для виробництва. Адже при інвентаризації в кінці 2014 року було виявлено величезну кількість невикористаного обладнання, закупленого «про запас», і навіть продукти харчування, придбані ще … до Євро-2012.

Загалом 9 місяців 2015 року витрати коштів на закупівлі склали 210 млн. грн. (9,8 млн. дол. США), у той час як за 9 місяців пришлого 2014 року — 295 млн. грн. (що складало 26,7 млн. дол. США). При цьому, зменшення суми на закупівлі відбулося на фоні збільшення кількості обслужених пасажирів в аеропорту «Бориспіль».

Активи, які не використовувалися, тимчасово законсервовано, іншим знайшли більш раціональне застосування. Наприклад, автомобілі «Хюндай», які закуповувалися під Євро-2012, передали Національній поліції. Крім того, були оптимізовані технологічні процеси, що дало змогу ще більше скоротити собівартість.

Збільшення доходів з одночасною оптимізацією витрат забезпечили прибутковість підприємства. Це дозволило підвищувати заробітні плати співробітникам. Якщо рік тому, в жовтні 2014 року, середня заробітна плата на підприємстві складала 5,4 тис грн., то у жовтні 2015 – вже 6,9 тис грн.

Так, реальними справами ми довели, що і держпідприємство може бути успішним.

— Які зміни чекають аеропорт у найближчі роки? Як будете компенсувати втрату російських авіакомпаній?

— Аеропорт буде нарощувати свій транзитний потенціал. Якщо зараз ми маємо дві «хвилі» прибуття-відправлення рейсів на добу, то у наступному році ми спільно з базовою авіакомпанією плануємо ввести третю «хвилю», а з літа 2017 року – навіть четверту. Це значно підвищить можливості для стиковок та дозволить збільшити кількість пасажирів.

Вже в найближчі місяці ми запустимо автовокзал в аеропорту, що забезпечить комфортне автобусне сполучення з найбільшими містами України. Будуть відкрити нові заклади харчування та нові, додаткові сервіси. Ми продовжимо роботу по спрощенню формальностей в аеропорту, та впровадимо систему он-лайн контролю та реагування на виникнення можливих черг. У зв’язку зі збільшенням кількості транзитних пасажирів, буде розширена транзитна зона аеропорту.

«ПАСАЖИР ВЖЕ В НАСТУПНОМУ РОЦІ ВІДЧУЄ ЗМЕНШЕННЯ ЧАСУ ЗНАХОДЖЕННЯ В АЕРОПОРТУ»

— До літа 2017 році буде завершено будівництво паркінгу, та реконструйований готель аеропорту. Ми плануємо завершити роботи з будівництва системи централізованої заправки літаків, що дозволить значно скоротити час заправки літаків. Загалом, заплановане впровадження цілого комплексу заходів для скорочення часу обслуговування літаків, тощо. Пасажир вже в наступному році відчує зменшення часу знаходження в аеропорту.

Всі вказані проекти будуть проводитися з мінімальними витратами коштів підприємства. Оскільки ми розуміємо важливість задачі наповнення держбюджету.

Менш ніж за рік відрахування ДП МА «Бориспіль» до бюджетів всіх рівнів зросли на 300 млн грн. Ми впевнені що зможемо підтримувати такі темпи зростання оплат до бюджету і в подальшому. Наші розрахунки свідчать: якщо позитивні зміни на підприємстві не будуть штучно гальмуватися —  аеропорт вийде на показники операційної та фінансової ефективності європейських аеропортів вже у протягом двох років.

Важливим є питання продуктивності праці та рівня заробітних плат. У наступному році ми плануємо підвищити заробітну платню ще на 30%, а може й більше, якщо зможемо реалізувати те що заплановано.  Підвищення продуктивності праці, зростання кількості пасажирів, прибутковість – запорука зростання заробітної плати. Тому ми приділяємо таку велику увагу розвитку транзитних можливостей аеропорту, налагодженню взаємовідносин з авіакомпаніями, оптимізації технологічних процесів та підвищенню рівня сервісу.

— А як щодо безпеки? За попередніми даними, на борту російського літака, що повертався з Єгипту, перевозили вибухівку. Схоже, що в єгипетських аеропортах є серйозні проблеми з рівнем авіаційної безпеки. Які додаткові заходи для посилення рівня безпеки вживає аеропорт «Бориспіль»?

— Аеропорт «Бориспіль» завжди був стратегічним об’єктом з особливим рівнем організації безпеки.  В нас вже тривалий час забезпечується  проведення повного, а не вибіркового контролю на безпеку як пасажирів так їх ручної поклажі, всього багажу, всього вантажу та пошти. В аеропорту встановлено найсучасніше обладнання та технічні засоби з контролю на безпеку. Високий професійний фахівців аеропорту «Бориспіль» дозволяє їм не лише забезпечувати безпеку на підприємстві, але й викладати курси з організації авіа безпеки для колег з іноземних аеропортів, та навіть видавати сертифікати які признаються у всьому світі.

Постійні аудити організації безпеки в «Борисполі», що проводяться провідними фахівцями ІКАО,  а також американськими, ізраїльськими, канадськими та іншими іноземними інспекторами, підтверджують найвищий рівень дотримання стандартів авіаційної безпеки в «Борисполі». Додатково до вимог міжнародних стандартів, в аеропорту «Бориспіль» у 2015 році була впроваджена посилена охорона та патрулювання силами Нацгвардії спільно з нашою службою з авіаційної безпеки.

Все це дає нам впевненість в тому, що безпека в аеропорту «Бориспіль» забезпечується на найвищому рівні. Інколи посилені, та на перший погляд навіть надмірні заходи безпеки, викликають нарікання з боку пасажирів. Проте такі заходи дають гарантію та впевненість, що наші пасажири є в безпеці.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»

Газета «День».

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *